1.Я в дитинство своє заглядаю і здається, неначе у сні Тихі сутінки віти зривають, розкриваються миті ясні. Наче винне мале кошенятко, біля ліжечка твого стою, І як кожне в дитинстві малятко, тихо прошу матусю свою
Приспів: Ну зроби, ну зроби мені ласку, Розкажи мені матінко, казку. Про співучий такий і чудовий, Про мій рідний смерековий гай. Ну зроби, ну зроби мені ласку, Розкажи, розкажи мені, казку. І я стану, як світ цей казковий Ти тихенько мені заспівай.
2.Ось чугайстер по горах блукає, ніжна мавка сплітає косу Ось козак, що чар-зілля шукає і збирає ранкову росу. Ось дракон пролетів наче хмара і знайшов він чарівне перо, І щаслива, закохана пара, що завжди переможе добро.
Приспів.
3.Ці казки я завжди пам”ятаю, ношу завжди їх в серці своїм, Я по них все життя виміряю, свято вірю словам чарівним. Та дитинство, мов сон пролетіло, все здавалось казкове, мине Раптом, чую знайоме і миле, ніжно донечка просить мене