Ніч така, Господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Небо глибоке, засіяне зорями, –
Що то за Божа краса!
Перлами-зорями попід тополями
Стелиться срібна роса.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Змочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках занесу.
Kvitka Cisyk еще тексты
Другие названия этого текста
- Kvitka - Ніч така місячна зоряна (1)
- Квітка ЦісиК - Ніч така, Господи, місячна, зоряна. (1)
- Kvitka Cisyk - Nich taka Gospody (0)
- Квітка ЦісиК - 10. Ніч така, Господи, місячна, зоряна. (0)
- Квитка Цисык - Ніч яка місячна (0)
- Дмитрий Гнатюк - Ніч така місячна (0)
- Квитка Цисык - Нич яка мисячна... (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1