А ти можеш просто так писати: Ні для кого, ні для чого, просто? В когось мрії: Франція чи Штати, А мені б писати вічно пости... Вічно... Було б круто, правда? Вічний дим і вічні серіали... Я б це записав, та крутить праву... Вічний вірш з відсутністю фіналу! Вічний вірш з відсутністю кінцівок, Як у ляльок зі старих коробок. Випивати під виття платівок, Знаєш, певно це моя хвороба. Думаю, давно пора забити, Жити, як живуть нормальні люди: Працювати, заробляти, гнити... Четвертуй мене, якщо таким я буду! Хай судинами пульсує алкоголь, Дим заповнить підреберний вакуум. Ми самі обрали таку долю, Що, в кінці кінців, нам подарує плаху. Жити так, як хоче хтось... Не можу... Хочу жити, а не існувати! Ти за це назви мене безбожним, Можеш звати навіть біснуватим. Все в житті занадто скоробіжне... Інколи так хочеться співати... В пеклі нас чекають сковорідки, Там і навчимося танцювати. Доля подарує щось цікаве, Як, наприклад, в мозок крововилив. Ми всі здатні на усе! Це правда! Нам всім просто треба, щоб у нас хтось вірив...