То напевно чиясь воля Жовті квіти подаровані тобою навесні. Я була сама не своя, ті слова твої крізь сон: прощай, А ніби як: не відпускай, не відпускай...
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло... А я з тобою.
Приспів: Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч. Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Сперечався сам з собою. Водночас тримав і відпускав, В думках своїх літав. А коли кричав від болю - сльози на очах своїх скривав, І з головою в них пірнав, в них пірнав.
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло... А я з тобою.
Приспів: Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч. Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло... А я з тобою.
Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч. Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні. З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.