Ще один день. Ще одна перемога. Цей день належить загиблим героям. Сьогодні ми будемо їх шанувати супроводжуючи в останній шлях.
Ми славимо вільних, Ми славимо правих, Співаємо тим, Хто загинув за нас. Вони полягли, Під час битви кровавої, Битви за небо, За землю в злий час.
Слава вам браття, Що ви не скорились, Не впали не здали, Цей бій ворогам. За те, що ви вірили, Прагнули, мріяли, Те що є правда, У ваших серцях.
Гей…, до бою…, ворог наближається, він вже поруч….
Кров, піт, сморід смерті, тіла мертвих на полях, Свято воронів, їх жертви, пекла там вогні горять.
Марять ранені, страждають, біль і смуток у очах, Бо вони напевне знають, що таке передсмертний страх.
Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються, а коли на списа упадуть, то не зраняться. Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє. І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?
Військо праведне велике, йде на зустріч ворогам, Серце до небес відкрите, вірю, що свобода там.
Вони чують, кличуть браття в інші виміри, світи, До життя, де вічне щастя, піднімайся в бій і ти.
Міцні руки, чисте серце, вільний розум, Світла Син. Він за нас зі смертю б’ється, не залишишся один.
Є надія, ворог марно ставить пастки на людей. Є життя, воно прекрасне, піднімайся брат у бій.