Я розчиняюсь в метро, продовжую рейсінг з нізвідки в нікуди, І, чесно признатись, мені все одно, що думають дивні навколишні люди: Чи мріють просто про секс, чи відчувають незміряну мірами втому, чи йдуть шукаючи марний сенс, чи повертаються просто додому...
ПР. А ти десь не тут, десь не там, десь нізвідки. Тебе всюди ждуть Просто так Раптові свідки.
2 к. Я розчиняюсь в метро, неначе цукор в твоїй охолодженій каві, і чесно признатись мені все одно відносини наші гіркі, чи ласкаві. Я забезпечую вдих, ти забезпечуєш видих наповненим грудям, я заблукала в тоннелях тих, які метром називають самотні люди ПР,