Красуня під мелодії Сліпкнота, Сиділа на "Вконтакі" у спільнотах, Холонув чай біля сабвуферу у склянці, Думки, ні в склад, ні в лад, мов новобранці, Роїлися у юній голові...
Брудні діряві джинси, блузка в цятку, І хоч придатна, та сама - дитятко, Мала, але проблем по самі вінця, На бильцях руки, квіти в банці, пальці в кільцях, А ще любила квіти польові...
І що їй, молодій, здавалось, треба, У стінках билось серце поміж ребер, Лунало в голові "Все буде добре!", І струмом кров блукала по аортах, Палали сонцем очі-ліхтарі...
У сутінках п’янких столичних вулиць Каштани від поривів вітру гнулись, І сумом накривало, мов дощами, Народ - під парасолями й плащами, Кросівками чалапав по воді...
В калюжах відбивались мертві душі, Якісь чоловіки і їхні клуші, Брудні, розмиті, сірі, каламутні, І блиск в очах відсутній, так відсутній, Пливли, мов по пустелі караван...
Здавалось, світ жорстокий і байдужий, Суворий, хуліганський і бандюжний, Ішла вона, задумлива й мрійлива, Зболілу душу заливала злива - Ріка життя впадала в океан...