Де білий сніг дику гору обліг, Навіть сліду тут нема... Безлюдне неначе царство, А царюю я сама... І завиває вітер, хуга в серці зла Втримати в собі силу не змогла... Ти схаменись та доведи - Ти хороша і буде так завжди, Сховай свій дар в душі на дно.
Вже все одно, Все одно, все одно, На горі шугне воно. Все одно, все одно Я здалася вже давно. Хай женуть, хай цураються Хай кругом зима, Та холоду я не лякаюся.
На відстані всі речі Малесенькі немов. І страхи мої безодні Не вернуться знов. Сама собі я покажу, Що вільна перейти межу. Добро зло - їх тут нема, Нема!
Все одно, все одно, Я і вітер, і небеса. Все одно, все одно, Умре в очах сльоза. Це мій світ - тут лишаюся. Хай кругом зима.
Хай сила рине в землю - так бажаю я. Як віхола заклубочиться хай душа моя. Я починаю розуміти - це вже край, Нема вороття. Колишнє, прощавай!
Все одно, все одно, Я заграю немов зоря. Все одно, все одно, Навік змінилась я. Ось мій світ - ним пишаюся. Хай кругом зима - Та холоду я не лякаюся...