Одне життя, це звучить не так довго Я думаю зможу чекати цей час Холодне сонце щодня стає злішим І робить коротшою відстань у рай
Шукати проблеми в інших Так, ти це можемо, так, ми це любимо Не розглядати себе, Як причину власних помилок Місто під чистим небом Слабшає кожен день Хмари на горизонті Не пророчать мирних снів
Такий безжальний дощ Не дасть спокійно спати Це чорні сльози тих, Хто дивляться на нас з небес А десь на Сході діти Ховаються від куль Під мертвими тілами Щойно вбитих матерів
Мене ховають заживо людські слова і дії Їх лицемірна доброта і монотонність світу Корислива привязаність і показова святість Тим, хто живе у пеклі нема чого боятись
Гасне сонце І розгортаються Катастрофи Створені нами Скоро натовп Вийде на вулиці Спостерігати Останній день
Хтось чує, як шкребеться у підлогу бог із дна Як шепоче цифри 2 0 1 2, тепер Під нашими ногами розростається пустеля, Де тисячі голодних ям чекають дня, коли ми ляжем в них