..ιlιlι...Ніч така місячна..ιlιlι.. (Михайло Старицький"Виклик")
Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай; Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелеться в полі туман.
Ти ж не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу, Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу.
Ти ж не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло — ні вітру, ні хмар, Я ж тебе пригорну до свого серденька, А воно палке, мов жар. Я ж тебе пригорну до свого серденька, А воно палке, мов жар.