Сцена мого життя, стогне у почуттях
Іронічні слова лежать на моїх вустах.
А за лаштунками біль, а за лаштунками страх!
Я продовжую шукати відповідь в твоїх очах!
Скажи чому я досі граю ролі не із своїх мрій?
І чому ходжу по краю із засуджених надій?
Але зі мною цей біль, але зі мною цей страх!
Я продовжую шукати відповідь в твоїх очах!
П-в
Я як завжди сама, не твоя, нічия
Не зламна я
Я не хочу брехні, я повинна іти
Я не твоя
Сцена мого життя не твоя й не моя.
Скільки мук у словах! І до чого тут страх?
Іронічні слова...та пішла ти вже на!
Є моїм почуттям місце в інших віршах.
В неї фея-душа, неймовірна краса.
Ці відносини - сон, дотик ніжних долонь.
Без проблем не вдалось, але все відбулось.
Тут немає вагань - це останнє з кохань.
Ти ж, не знала турбот, це для тебе був спорт.
І жила у табу, це кліше, я кажу.
Зазерни у 7 нот, що ляга на блокнот
У рожевих піснях, неземних почуттях.
Будь незламна, іди, і не знай нівчім біди.
Хтось казав, що життя, то нестримна течія...
Не лишай її потоку, не дивись на неї збоку,
Живи раз, та без банальних фраз!
П-в
Cл. і муз. А. Ящишина, О. Корнацька, О. Черноусова
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1