Цей час кудись біжить,куди я сам уже не знаю, Хочеться кудись пропасти, цього нікому не побажаю, Упасти з скелі чи злетіти з мосту вниз, Щоб всі хто це побачать прокричали «ану зупинись» Куди ти йдеш? Я хочу це давно тебе спитати! Що ти несеш? І де це можна все придбати? Щастя не купиш за батьківські кошти фальшиві, Кохання не прив’яжеш , які б не були Ви красиві.
Знаю не можна життя прожити, Щоб ніколи нікого не полюбити.
Я знову чую ці твої зізнання у коханні, Такі приємні, і нажаль вони уже останні. Чого мовчиш ,пора уже давно усе сказати, Як можеш ти нормально цими ночами - спати? Я буду вірити що буде все у нас нормально, І щасливіше ,а не так як зараз –печально. Знаю прийдуть часи в яких ми будемо радіти, Буде усе нормально і будуть у нас діти.
Знаю не можна життя прожити, Щоб ніколи нікого не полюбити. Кохання приходить і скоро минає, якщо воно вічне то вже не згорає.