Кроки в пітьмі Тихо-тихо, ні звуку Мерехтять ліхтарі і тремтять мої руки, А очі заплющені, серце спиняється - Тіло холодне мене торкається..... Куди утікати? Навколо лиш стіни Я бачу вічність, і останні хвилини Стукіт серця від жаху, ритмічно бадьорий - Передімною привид напівпрозорий.....
Що сталось? Як я тут опинилась До смерті злякалась прозорої людини Чому і для чого, явилось передімною? Давай, скоріше, поговори зі мною.......
Мовчиш, не говориш - тобі не цікаво.... За сотні років багатьох налякало, І минають хвилини і я вже звикаю, Одну із істин розуміть починаю.... А з якого приводу, я лякаюсь примари? - Я ж не тікаю від білої хмари, І що є поганого в напів прозорості? - І це додало мені більше хоробрості......
Що сталось? Як я тут опинилась До смерті злякалась прозорої людини Чому і для чого, явилось передімною? Давай, скоріше, поговори зі мною.......
Що сталось? Як я тут опинилась До смерті злякалась прозорої людини Вмикаю світло, і все як в тумані. Куди поділась? Куди примара?........................