Приспів Лакі Вісім точно не герой Сам не розумію, ну для чого мені цей геморой Психіатри і психологи вже б'ють на сполох Виявляється, що я - невиліковно хворий
I На прийомі в лікаря було не так страшно Я боявся, щоб у мене не знесло від нього башню А ти, як там переносиш це? Серце не витримує напруги, відміняєм все Так живу і далі, вороги дістали Нарягає те, що всі гадають я зі сталі Ні, я не Сталін, хоча в мене й безсмертна душа Просто тіло нікудишнє й нездорова психіка Час від часу напрягає соціальна мережа Все частіше мої друзі видаляються вк Знаю я нездара, та не знаю в чім моя вина Хочеш щось сказати, говори це прямо в очі ман Пан чи пропав, там, впав чи піднявся Щоб зробити краще інших сам за це взявся Ну навіщо ця ще одна морока В кожного свої страхи, в мене лиш одна дорога
Приспів
II Чомусь не здивувася, як мої батьки сказали Відведем до психіатра, ти поглянь, оце загнали Ну дістали бля і так прірва є між нами В душевній травмі винні ті хто за небесами Ну привіт лікарю, в мене є одна проблема Ви невропатолог може шарите що це за тема Мене захитує у будь-якому транспорту, Ще трохи й моє фото буде в чорнім паспарту Єдиний порятунок пустий шлунок на весь день Вже боюсь маршруток, не рятує метрополітен Ти не знаєш суко як це, тому дай якийсь рецепт Бо ще пару місяців, і я як алхімік-адепт Та лікар ліків не мав, сказала "так буває" Порадила змиритися? Почулось вуха краєм Виписала кучу колес, привіт від наркоманів Я тепер як геркулес, в голові "буря в стакані" Хапанув повітря в легені, і що? Загубився в хаотичнім русі, закипіла кров-о-оу Я не знаю вже як жити далі Шанси виживати вже і так давно фатальні