I Моє життя не відрізнялося від сотень інших Здавалося б не вірив у кохання більше Жив один на самоті, не шукав дівчини Як не мав чого робити то писав як Ніцше Прочитав десяток книг Пауло Коельйо А ще Екман Пол, Річард Бах ну і Дейл Карнегі Сам не знав для чого це, сон наяву в пустелі Безкінечні лекції, Pavilion G6 в портфелі Після пар, падав на кровать аби випустить пар Трохи покімарив, далі встав, зробив бутєра Потім знов за ноутом пограмування Трохи диму, потім в душ, ось таке навчання Аби трохи відпочити, рятував мене геймпад Трохи пива по суботам, трохи бо я не алкаш Інколи нормальний паря, інколи я тупо гад Зазвичай якщо я граю, ставлю шах і ставлю мат
Приспів Я тоді не мріяв про щастя Я не тренував свою думку Годі з мене всього, ну баста Дайте мені спокій, ні звуку
II Знаєте не все так погано в минулому житті Навіть до вподоби бачити як пролітають дні Не боюся смерті, не гублю сліди свої Не чекайте, що зіб'юся, моя ціль в моїй меті Хоч страхи ще в голові, я борюся з іншими Хай мої думки німі стануть для вас віршами І чи віриш ти чи ні, від образ не гіршає Давні почуття наразі продаються біржами Тепер з тобою разом, це подарунок долі Не буду більше один, ти сама одною Варто витирати минуле, забути власні ролі Вже достатньо й так, люди випили з нас крові Розкажи мала про те, що у тебе на душі? Поділися своїм сном, що наснилось уночі? Ні, мені не нудно, прикинь, бо я на самоті Ні, так швидко не набридниш, навіть і не мрій "Проблема в відстані й часі", цитую Twice Nice Знаєш, від цієї думки якось геть мені не айс Знати, що між нами кілометри, а ще ніч і день Наші обійми переможуть це
Приспів І не треба ще щось для щастя Просто мені дай свою руку Знаю тут доречне мовчання Ти і я поборим розлуку