Вона мене покликала, і я за нею йду, на війну, в бій, за єдину, незалежну, їй боляче, її сини, накликали біду, але я не підведу, поляжу за Батьківщину-Неньку. Я вояка, я безіменний воїн, я козак, шматок сала, оселедець, солов"їна мова, вишиванка, благословення Мами, хто, якщо не я, майбутнє за козаками. Це моя земля і я за неї покладу душу і тіло, склянку білої на душу, щоб не боліло, залишаю дружину, та ще маленького сина, сльози на очах, але інакше я жити не вмію. Обійму родину, помолюся єдиному Богу, час іти, та щось не слухаються ноги, так, тіло боїться, та не зламати дух мій, за честь і славу України, в бій.
ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ, СОЛДАТЕ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ ЗА БАТЬКІВЩИНУ ЗМОЖЕ ПОСТОЯТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?!
Вона мене покликала і я за нею йду, вона в мене одна, такої більше нема, наспівую пісню "я не здамся без бою", це мій дім, моя земля, моє життя, моя сім"я. Хто, якщо не я? Чи може політикани? Сумніваюся, вони дуже зайняті, лячно згадувати, як вбивали людей на майдані, депутати не вояки, депутати, то собаки. Отже вибір не великий, є я, та мої брати, я їх не знаю, проте вони близькі мені по духу, можливо мені більше не чути, як співають солов"ї, можливо, чому бути того не минути. Нас не так багато, та ми великі, ми за своє до кінця, що б там не було, ми не солдати війни, ми є солдати своєї землі, ми живі, поки ми вами не забуті.
ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ, СОЛДАТЕ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ ЗА БАТЬКІВЩИНУ ЗМОЖЕ ПОСТОЯТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?! ХТО, ЯКЩО НЕ ТИ?!