Lucky Poet (Revespol) - Відповідь... | Текст песни

• Тексты песен
• Lucky Poet (Revespol)
• Відповідь...

Немов би небо впало на нашу країну,
в людей вселилося щось, людина стала звіром,
начебто сон страшний, та на жаль я не сплю,
невже це початок війни..., катують землю-матінку.
Твої сини, земле, знову щось неподілили,
брат вбиває брата, батько вбиває сина,
що з тобою сталося, моя люба Україно,
як же мені соромно сьогодні зватися людиною.
Нас поневолила влада...? Чи може то ми самі...?
Нас посварила сім"я...? Чи депутати-пани...?
Що з вами сталося, люди? Чому ви такі злі?
Немов би не люди, а пси, голодні, дикі, скаженні пси.
Чорна-чорна земля під нашими ногами,
чорне-чорне небо над головами,
червона кров проливається селами, містами,
сьогодні знову, десятки-сотні.., за "щось"..., життя своє віддали.

І так болить в мене душа, за тих, кого не знаю,
болить, горить, палає, за сестрами, братами,
напише знов, дурницю хтось, що пишу для піару,
не знає, хтось, не бачить, хтось, що пишу з мокрими очами...
На вулицях рідного міста, що знаю з дитинства,
стало небезпечно, без попередження,
я маю те, що маю, не знаю, що буде після,
шокують жорстокі вбивства, сам бачив підтверження.
Рідний Хрещатик вже не рідний, майдан вже не майдан,
центр міста як руїна, на щастя крадіям,
рідна мова все ж таки рідна, мову нікому не віддам,
я покохав її не так давно, або кохав, але не знав...
Я бачив тисячі людей, і в кожному з них бачив душу,
я б не хотів про це писати, але писати мушу,
мене це душить, мені болить..., люди міркують, хто винний, шукають відповідь в країні, а відповідь в середині...

Lucky Poet

Lucky Poet (Revespol) еще тексты