Люди, любіть людей, кохайте, да так, щоб від душі, люди, любіть людей, не важливо, хто є вони, кохайте усіх-усіх.
Я маю те, що маю, мені свого достатньо, я іншого не хочу, у всього своя плата, я маю не багато, та все ж таки, щасливий, сім"ю свою кохаю, в сім"ї молодший син я. Я маю свою думку, в мене свої відчуття, в мене свої стосунки, захоплення, каяття, я маю зовсім мало, але, це так багато, в мене є близькі люди, найближчі, - Мама та Тато. Отже, я маю не так мало, маю більше ніж деякі, я маю малість, а в малості планети, всесвіти, в своєму мінімалізмі бачу по максимуму, до біса катаклізми, я й катаклізми люблю. Я люблю кожного, намагаюсь індивідуально, здається виходить, здається не погано, там де вчинки мої злі, то машинальність, я вдячний, що живий, все чудово, бездоганно.
Люди, любіть людей, кохайте, да так, щоб від душі, люди, любіть людей, не важливо, хто є вони, кохайте усіх-усіх. Люди, любіть людей, люди, то книжки, цікаві та не дуже, на кохання, здавалося б, здатний кожний, але, на кохання здатний лише мужній.
А чи знаєш ти, що в тобі живе світло? а чи знаєш ти, що здатний відчувати? а чи бачив ти, те, що ледь помітно? а чи вмієш ти за свої вчинки відповідати? Я бачив сотні людей і всі вони так схожі, вони нічого не бачать, хоча багато бачити можуть, я бачив тисячі очей, а в очах тих лише смуток, що з очима сталося, чому б очам не посміхнутись...? Чи до вподоби вам те, що з вами коїться? що з вами коїться? Да нічого не коїться! колесо життя кудись все котиться-котиться, а в житті вашому все ще нічого не коїться. Не осуджую нікого, але, навіщо так жити? навіщо так жити, щоб нічого не любити? навіщо вам душа, якщо нема там тепла? не ціниш, що є, будеш цінити те, чого нема.
Люди, любіть людей, кохайте, да так, щоб від душі, люди, любіть людей, не важливо, хто є вони, кохайте усіх-усіх. Люди, любіть людей, люди, то книжки, цікаві та не дуже, на кохання, здавалося б, здатний кожний, але, на кохання здатний лише мужній.