Озіне багытталып журектін согыстары, Біздегі сезімдер бірбагытттан тогыспады. Мен саган жабыспадым бетіннен де суймедім, Катты жаксы коремін,содан болар себебі.
Турлі ойлар келеді,сені озгемен корсем, Кызганамын катты ботаканым білсен Бурынгыдай суйсен журекпенен таттім, Сагынамын сол бір мектепкі арбір сатті.
Тандарым жалгыз атты,кештерім де батып, Озімді кейде алам,тіпті мен жубатып. Тагдырдан коркамын айырылып каламба деп, Журектін калауы тек озінді суйем!
Мумкін жалгыз журем,сен озгені унатсан, Біракта сен деп соккан,журегімді жылатпа. Арбір койган суракка жауабында беремін, Озгені каламаймын,мен тек сені суйемін!