Без душі.... не видно крізь маску доброти Холодний піт, ковтаю пігулки солодкий мед Хворію* Це стрес! Дурманить мозок сірий дім, Від цих холодних снів злипли повіки і серце мовчить, І кригою стане світ! Відчуваю цей лід! І кригою стане світ! Відчуваю цей лід!
Вбиває біль.... Здається я сліпну, втрачаю зір Не стримують сліз зіниці хвороба скрізь Знову цей стрес доводить до крику мої слова Тече під шкірою гній, душа до краю довела І кригою стане світ! Відчуваю цей лід! І кригою стане світ! Відчуваю цей лід!
Лід, відчуваю лиш лід Жорстокість твоя не приведе до добра Храм, будуєш мені храм Та я бачу тільки сміття і хлам
Чому затискаєш мене? Чому не відпускаєш мене? Чому зажимаєш мене? Чому корона так жме?
Порівняно малі дози нікотину Під шкірою живе одна отруйна сила Плете своє павутиння,ї В суспільстві вже давно її коріння І навіть лезо й гострі ножі не в змозі її зупинити Адже вона створена для того, щоб вбити.