Кров у судинах знову холоне Дотик надії все ще хочу відчути Кожна мить – це біль… Я у вічнім полоні Де межа, що його допоможе позбутись? Де той край, що дозволить страждання забути? Де?
В пекельнім вогні Ми програли війну
Без твоїх губ
Отрута в мені – Ти не знизиш ціну
Я не живу
Ти просиш у Бога: «Життя захисти!»
Крізь страхів вир
Та моя дорога – Це рух без мети
Я - поводир
Я задихаюсь Без кисню й тепла
Проб’ю стіну
Рятунку немає Із володінь зла
Спиню війну
Повільно стихає Мій голос без сил
Збудую рай
Всі мрії зникають, Мов проклятий пил!!!
Ще не вмирай!!!
Ти шепочеш про сум і спрагу Я тебе відпускаю з болем Ти дістатися неба прагнеш Там ми відчуємо присмак волі! Нас не здолає отруйна вічність Не зачаклує в магічнім колі! Ти не забудеш мій спів про вірність Я не забуду твій плач про долю…