Як віднесе з України, У синєє море, Лють ворожу, Отоді я і лани, і гори, Все покину, і полину До самого Бога, молитися, А до того, я не знаю Бога.
Як умру то поховайте, Ви мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі, Було видно, було чути, Як реве ревучий. Поховайте і вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров'ю, Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути, Не злим тихим словом.
Садок вишневий коло хати, Не стопчуть навіть ті плугатарі, Які за свої довбані мандати, Готові поміняти гривні на рублі. Я звертаюсь до серця що горить у грудях, Поки є надія ти іще у людях, І з цими словами я до тебе лину, Якщо ти не байдужий значить любиш країну.