Люляй, люляй, мій синочку, тато зробить забавочку, зробить шабельку кленову та ще й коника гнідого, мама вишиє сорочку, люляй, люляй, мій синочку.
Приспів: А-а, котки два, шари-бури, обидва
Люляй, люляй, мій Іванку, завтра вбереш вишиванку, припнеш шабельку до боку, та й поїдеш в світ широкий. А в воротях кінь спіткнеться, син додому не вернеться.
Приспів.
У неділю вранці-рано, кінь вернувся осідланий, вийшла з хати стара мати, стала коня напувати, як напоїть, то й заплаче: "люляй, люляй, мій козаче".