Ти запалиш колись світло любові в очах, і переможе воно часу нестримний біг В лихоманці біжить цей божевільний світ, і ти зруйнуєш одну з його жахливих мрій З серця викинь ти усі сумніви, і чого бажаєш, будь ласка, скажи. Повідай - чи цей жадний світ має шанс якийсь зустріти світанок новий – тендітний і неясний? Бачила я у своїх дитячих снах, Наче чаклунство, забуте в старих віках, Знову побачити хочу посмішку, що знищить горе і сум навколо нас В моїх дрижачих від страху тонких руках розквітне мужність, здолавши лютий жах Все, чому вірю я – це мої почуття. Що пробудять світло любові до життя.