Камінь на серце й плече, камінь під голову й серце, хто твій сьогоднішній Че — вождь лихоманки, граф твій чи герцог? Каїни тут лиш довкола, згорблена суть богомолить з тим, що тобі вже не личить це співчутливе обличчя.
Очі промиють ядуче і покладуть на вівтар, де прислужили вже Дуче — всяка скотина і твар? Зламані сни і престоли, брудом помита жертовність, зібрана мука й мука, звуки і щем затиха.
Потім дістануть всі кольти, вдягнуться в ризи і ряси: їх розстріляти, Адольфе — цих неарійської раси? Що не змигне й не ворухне, совість візьмуть на хоругви й довго роками нестимуть, щоб навернутися в схиму.