matevoshchuk - порто франко | Текст песни

• Тексты песен
• matevoshchuk
• порто франко

ПОРТО ФРАНКО

Зрушує час запізнілість годин,
промені заходу вечір надвипив.
Ти повертаєш у кожну з глибин.
Хто проказав тобі знову відчалити —
серце печалити
чи зупинити?
Кожне стискання і пульс неба вище
в душу вривається оскаженіло.
Місце прощання — гниле попелище,
згарище всіх зрозумілих знеболювань.
Бритвою зголював
згортки від тіла.
Сутінки містяться поза очима,
серця тепло, як центральне опалювання.
Що нашептали нічні херувими?
Як віддавати невдячні борги?
В кожного різні боги,
хтозна чи правильні.
В двері каюти постукує виснаження,
молиться відчай в прийдешність світанку.
Можна пірнути, щоб більше не вистежили,
лиш за бортóм не вода, а вогонь.
Серце, немов каніфоль,
хоче в своє Порто франко.

2012

#метрополь

© matevoshchuk

matevoshchuk еще тексты