Я розучився тішитись життям,
Грішу на слові, та ніщо не вдію.
Приказ не можу дати почуттям,
Без тебе жити просто не умію.
Тускніють фарби, сіре все навкруг,
Веселку в небі більше не малюють,
Немає ліків від моїх недуг
І знахарі ці болі не лікують.
Лікує душу, кажуть, тільки час,
Та я не в силі стільки літ прожити,
Щоб був лиш я, не було більше нас,
Щоб міг тебе назавжди залишити.
І як би довго не тягнулись дні
Гіркої і нестерпної розлуки,
Я вдячний Богу, долі і тобі
За ці солодкі і безцінні муки.
Ало, це я, я так без тебе скучив.
Вибач, що пишу, але я завжди мучив
Себе питанням: як ти? Де ти?
Чому мовчиш? Мовчать наші сюжети…
Мовчить життя і став на місці час.
Без тебе світ так ніби вже погас…
І сонце світить, але вже не гріє,
Надворі літо, але снігом віє.
Дивлюсь на фото в своєму телефоні
Ти там стоїш, красуня вся, на фоні.
І кожен раз, коли беру у руки
Свій телефон – вмирають серця стуки…
Скажи, будь ласка, що зараз з тобою?
Мені так важко, що серце рве до болю…
Якщо ідеш – то йди, не повертайся,
І в снах мені НІКОЛИ не являйся!
Ніколи не являйся мені у снах
Згадати не старайся, що було в нас
Те все уже минуло, і не прийде,
Тебе в мене ніколи вже не буде.
Іди – не оглядайся в нове життя,
Там будуть нові люди і каяття
Той шлях я не забуду, що ми пройшли,
Та всі оті стежини вже заросли
Mc-Lusuj еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2