Серед сотень німих деталей, Де катакомби і підвали, Важко знайти ключ до благ небес, Легше загубитись у пошуках себе. (х2)
MC O$kaR:
Знову один на цих живих вулицях, Ховаюсь від сонця, більше ним не лікуюся, Бігаю в колесі, все мабуть по змісту, Моя душа катакомби святого Калліста. Чомусь так тісно, життя стало прісним, Колючими спогадами стискає п'яне місто, Будинки, вулиці , закинуті квартали, Погляд вище в небо, душа замовчала... І де ж та істина, я не можу збагнути? В глибині душі забуті з часом люди, Забуті вчинки, моменти того щастя, В якому були надії на яскраве завтра. Правда одна, спогадів дуже багато, Залишу тільки те, що буде зігрівати. Сльози - це вода, в якій потоне ілюзія Зникнуть моменти, все з часом забудеться...
приспів (AsQuette):
Серед сотень німих деталей, Де катакомби і підвали, Важко знайти ключ до благ небес, Легше загубитись у пошуках себе. (х2)
AsQuette:
...Комедію ламати завжди легше. Як клоун на манежі, маска - і нема мене вже, Душу на продаж, боляче, як завжди, а тепер ше й Майже за безцінь! Та переживу, хіба це вперше?... Залпами вже п'ята чашка кави, Серцю нерівно, і ніби звик вбивати час думками, Ніби звик ховати емоції за всіма замками, Та гнів не спить і як шакал впиваюся кликами В тих, хто ні разу не винен, кидаю фразами злими І забуваю, скільки пройдено разом із ними, Та вже за кілька митей злоба ця гасне і я, Ніби бур'ян, викорчовую власне ім'я... Продав би пам'ять, як стару помальовану книжку, Та чомусь вперто в'їдаються спогади нишком І комами душать! Я прошу, залиш мене!.. Кому тут душу? Дешево, зі знижкою...
приспів (AsQuette):
Серед сотень німих деталей, Де катакомби і підвали, Важко знайти ключ до благ небес, Легше загубитись у пошуках себе. (х3)