Автори тексту: Оля Перехрест Олексій Демченко Марія Мовчазна Ольга Страшенко
Редакція: Володимир Швед
Мамо, я - екстреміст !
Нас вчора травили газом, Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь. Мамо, я - екстреміст!
Бо брат мій, що прагнув волі, Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись. Мамо, я - екстреміст,
Я ношу синьо-жовтий прапор, Я в бушлаті лягаю спати, ланцюгами єднаю міст. Знаєш, мамо, я – екстреміст. Я співаю “іще не вмерла…”, я вважаю “героям – слава!”, я до чорта ночей провела з ліваками та ультраправими.
За усі наші сміливі гасла, за шоломи, шарфи і маски Мені світить до десяти. Тож додому можу я не дійти. У системи окремий хист - нам ламати хребти і ребра. І сьогодні нам дуже треба Стримати лютий тиск.
Вдихаю дими Майдану, Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист. Мамо, я - екстреміст,
І шляху назад не буде, Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!". Мамо, я - екстреміст,
"Боротьба не за щастя вже навіть іде — за життя! Бо його забирають. Нас Надія веде, нас Ідея веде Ми йдемо, хоча нас убивають!
Українцю, поглянь, там побили жінок! Глянь, вже люди ховаються в храмі! Де таке ще траплялось, коли це було Аж в такому нестерпному стані?.. Так чинили лиш варвари, злісні хани, лиш від них люди в церкві ховались. А сьогодні це власні привладні пани вже над нами так само знущались!"
Наші надії раптом стали живі, Наші надії розправили крила… Із синьожовтої на рукаві Птахом свободи у небо злетіли! Наші надії – допоки живі, Нашим надіям – Божої сили! Із синьожовтої на рукаві Раптом у кожного виросли крила. Битва іде, і нема вороття… Битва остання – зіткнулись дві сили… Правда воює зі злом – за життя… Птахом свободи у небо злетіла!
Вдихаю дими Майдану, Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист. Мамо, я - екстреміст,
І шляху назад не буде, Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!". Мамо, я - екстреміст,
Я кров'ю cкропив землицю, Вірю - мені проститься завтра, а чи колись. Мамо, я - екстреміст,
Я вже не боюся смерті. Війна потребує жертви... Рідна моя, молись !!!