Я заздрю тим хто має силу слова... У кого кров у жилах,мов громовиці мова Я ж знов пишу сумні рядки ,я відкриваю душу не вірю у людей у дії вірить мушу Знов мови кров лягає тихо на папір душа роз*ятрена болить-мені тепер повір Я бачив втрати друзів я бачив горе близьких я бачив тих людей ,що падали занадто низько історія життя німа й розп*ята мати тобі потрібна віра щоб мене зараз пізнати тобі потрібна сила,щоб мене зрозуміть щоб світ побачив насправді а не тупу надію гріть Я не боюся смерті,усі колись помрем я не бажаю пекла,хоча не хочу у едем Я втратив віру в світло,у щирую любов хоча кохаю знову і обпікаюсь знов