Гарячем попелом тліють всі наші мрії Стратегія магія моїх думок дала збагнути надію І знову серце мліє, рветься на волю Так важко забути як твоя доля перетерпала від болю Що ми зробили з собою, віддавши нашу любов без бою Гірке вино переповняло чашу з водою Тою виною мені не судилося бути з тобою Через це ти зробилася злою, даремно В твоїй душі було вже пусто та темно Різала вену не думала та всеж знала напевно Вела себе не чемно, не чувані поступки в ванній Не дали їй збагнути що це страждання обернеться в прощання... Через таке кохання, життя втратило сенс буття І крок за кроком рухалося далше До забуття вже нема вороття назад Вітер скуйовджував її волосся Знову той голос, ті самі очі Шалені ночі, оточений думкою знову Я незабуду нашу першу розмову Від кольца і до центра Та ще й в ліцеї прогуляли урок Ті почуття дали нам перший ривок За мною перший крок, і більше строк лягали на мінус Я обіцяю не змінюсь Заради тебе, готовий на все і ти знаєш Заради тебе, я вартий слова кохаєш Я знаю що скучаєш, мені тим серце краєш Дійти б до краю я мрію але з тобою в рай Ти не переживай що деколи важко, нехай Люди блять будуть нам заважати жити, ти знай І попри те ти кохай, без всіх пріоритетів Мені начхати на те що буде писати в газетах Записано на касетах, відтворених треках І через це в моїх думках панує тиша та страх В моїх очах ти знов побачиш ангела, єдиного І та хвилина триватиме вічно та без зупину Ти зрозумієш те, чого незнала досі Та всеж можливо це буде, зовсім інша осінь