Пустелі криги та снігу Попелом вкриті. Стогнуть та виють велети-вітри, Жах наганяють. Змерзлі руїни старого світу З розпачем ждуть, як до них прийде смерть. Пащеки відкриті, ікла назовні – Складають молитви минулим дням. Забутих богів таємні скрижалі – Високі зорі на темному тлі. Жнива настали болю й печалі, Істини шлях згубився в імлі…
В сутінках світ. Темні віки. Минулого слід Занесли сніги.
Ти пам`ятаєш, як падав вогонь з неба, Палали церкви й зплюндровані хрести. Збулось пророцтво – плачте раби божі! Та марний плач, і марне каяття..
Холодне полум`я караючого леза Північним сяйвом спалахнуло в небесах
Сліпа отара, що зветься людством, На світ з`явилась, щоб пощезнуть назавжди.