Чуєш, як серце закохане вмить закіпає, Як хміліє безжалісно від любові? Говори зі мною на диявольській мові, Бо Квітка Червона в мені розквітає.
Чуєш, як серце у грудях палає, Охоплене полум'ям диким немов би? Бачиш, червоне вино стало кров'ю, а кров - червоним вином? Уявляєш?
Чуєш, як вітер шепоче нам вірші, Що вплетені в пісню сумну понад гаєм? І ми, наче риби, у хмари пірнаєм, І ми за китів небесних не гірше
Пливемо у далеч блакитних просторів, Під нами весь світ поринув в безодню - Холодної ночі пустелю підводну, Із наших сердець виривається море -
Ти чуєш, як море шумить і вирує? Як хоче безмежно й всеціло жити? Ти чуєш, як ця зупинилася мить, і Вічність нас ніжно, мов янгол, цілує?
Ти чуєш?... Ти чуєш?...
Ти чуєш, як грім гримить у тамтами, І небо заходить звідкись дощем? Ми - вільні птахи, закохані вщент! Бо ми поціловані небесами.
*** Тихіше, - о, серце! - я прошу, тихіше! Ти чуєш, як полум'я стало сильнішим? - Пекельним, пекучим, вогняним, мов жерло. І все, що довкола нас, наче б то вмерло, І все, що довкола нас, наче б то зникло. І світ став яскраво-червоним, мов пекло, Мій світ усередині мене - мов пекло. Червона Квітка поширилась степом, Червоний Вогонь розрісся до неба. І все у вогні, і серце палає. Я тебе відпущу за хвилину до Раю.
Я кохаю, тебе я кохаю...
Я чую опівночі вітер віщує... Ти чуєш його? Ти чуєш? Ти чуєш?.. 26.08.2016 Michelle Paffer