Biez ciabie žyćcio Novaj ranicaj Zabyvajecca, Adychodziačy. I hady maje Napaŭniajucca Niepazbiežnaćciu Apramietnaju. I minaje dzień Kožny raz chutčej, Ałuściełaje Ščaście zvodziačy. Nie hubliaj mianie.
Ja tabie addam Hłybiniu daždžu, Što suchoj ziamli Daravaŭ vady. Zaŭvaž mianie, Razumiejučy. Jak z vačej maich Sercam svieciš ty — Viečaroŭ pustych... Nie hubliaj mianie.
Ja prydumaju Ciabie nanava, Słovy vykažu Zrazumiełyja. І адродзіцца Пачуцьцё тваё З новай сілаю Набалелаю. Сьвет пахіліцца І абернецца, Як адвернешся, Не паверыўшы... НЕ ГУБЛЯЙ МЯНЕ...
Помніш чулі мы, Як стары вулкан Што вякамі спаў Паказаў сябе. Усяму свой час, І як прыйдзе ён, Не хавай агонь У глыбі грудзей. А прыпомніўшы Словы простыя, Падзялі са мной Перажытае. НЕ ГУБЛЯЙ МЯНЕ...
Не пакінь мяне. Адыходзячы, Я гляжу скрозь дождж, Я маўчу ўслед, Чую голас твой, Бачу позіркі, Я зайздрошчу тым Для каго твой смех. Да цябе як цень Прывязаны я. Запалі святло І убач мяне. НЕ ГУБЛЯЙ МЯНЕ...