Ситуація мені взагалі не зрозуміла, Ти мені друг, але серцю ти любимий. Із тобою час летить немов секунди, Я досі пам’ятаю на собі твої руки. Хоча від хлопців немає відбою, Але прокидатись хочу я лише з тобою. І скоріш за все, ці рядки не почуєш ти, Але в пам’яті моїй, залишишся назавжди. Коли ти online, радіє моя душа, Але ти не пишеш, от це біда. Та спасибі, за телефонні дзвінки, Від самоти, рятують лише вони. І лише для тебе, на принципи я забила. Адже ти справді для мене став любимий. Та повір, це не дитячий сміх Я хочу бути з тобою, не лише уві сні.
П-в (2 р.) Боже, як мені це зробити, Щоб ти нарешті почув мої молитви?, І щоб він казав на мене не просто Танюша, А я люблю тебе моя хороша.
І минає час, але дарма, Не бачились з тобою, місяць, півтора, Чим раз, тим більше закохуюсь у твій голос, І от іще чучуть, і без нього я не зможу. Ти став моїм наркотиком, нікотином, Насолоджуюсь голосом твоїм, неначе димом Але знаєш, це все не так, Не хочу, щоб все було лише на словах І заходячи на твою стіну. Мрію, що кілька записів про себе знайду. Так, я знаю, наївна я іще. Але знаєш любов, - це святе. Просто взяти і зізнатись, я не можу, Був вже досвід такий, нехороший. Наступаючи на одні і ті самі граблі Можемо назавжди залишитись одні.
П-в (2р.)
За кохання повинні боротись обоє, А не лише один із своєю головою. Треба зробити там порядок Сісти і поговорити, хіба ж це складно? Як на мене, не важно, хто зробить перший крок, Головне, щоб була взаємною ваша любов. Закинь далеко гордість і принципи, І тоді справді щасливим будеш ти.
Боже, спасибі за осіяння Нарешті я зізналась у коханні, І зробивши це не шкодую, Адже разом повинні бути люди.