Тримай своє щастя в коробці Бо люди лихі створіння. Звинуватять тебе у підробці, Закидають у нього камінням. Спантеличать лише і розгублять Просто так, немов ненароком Через деякий час приголублять Лицемірячи знов крок за кроком.
Приспів Заховай його десь у куточку Дивна тінь щоб його зберігала Та закутай у теплу сорочку Що її ніжно ніч цілувала Щоб плекати мов білу ворону Серед тисячі поглядів диких Зруйнувати б складну заборону Задля чутності митей великих
Ти не вір у їх трактування Дивних збігів життєвих обставин Вдай бажане для них здивування Бо для них це одна із цікавин Та й забудь все зніми окуляри Ще начеплені ними за вчора От такі то у нас екземпляри Спантелич їх - влаштуй непокору.