1 куплет Невже ти більше не моя, невже ти розлюбила, Зачарувала ти мене, подарувала крила, Подарувала сенс життя, надію на майбутнє, Ти моя мрія, і життя, ти щастя незабутнє, --- Я пам’ятаю присмак губ і твій чарівний погляд, І твою янгольську посмішку, але тепер це спогад, Тебе я обійняв би міцно, й подивився б в очі, Поцілував би як в останнє, твої губи дівочі. --- Стала частиною мене, коханою і рідною, Як промінь світла в темноті такою необхідною, Але не завжди цінував тебе як треба, (вибач) - фон Може для тебе я ніхто але для мене ти потреба. --- Часто раділи щастю, бувало що сварились, Але в палких обіймах ми завжди мирились, Ти мене ЧАСТО надихала, була моєю Музою, Але шкода що ти стала черствою і байдужою.
2 куплет В душі я відчував що ти скоро підеш, Дорогу до свого серця іншому прокладеш, Але я жив надією відчувавши брехню, І тепер місце серці для іншого звільню. --------- Я вилікую свої раны, навіть на ноги піднімусь, При зустрічі з тобою просто посміхнусь, І я подякую за щирість даровану тобою, Що була моїм щастям, коханням і сльозою, ---- Що завжди дарувала радість і ділила смуток, Я думав навіки ти моя і що ти мій здобуток, І що всією душею вірна ти тільки мені, І що слово «КОХАЮ», лунає без брехні. ----- В очах твоїх я бачив то радість, то смуток, І я відчув що я не той хто треба тобі, Що я не твоя доля, а ти не мій здобуток, Тепер кохання живе не в нас а в мені.
Приспів: ----------------------- \"Кохаю\" - милішого ще слова я не чув, \"Кохана\", смак твоїх губ ще досі не забув, Тебе кохаю, безтями і безмежно, Тебе я обійняв би тихо й обережно, Душа кричить: \"Кохаю я тільки тебе, З тобою я щасливий, з тобою небо голубе, без тебе в серці морози і тривога\" Але на жаль в тебе інша дорога.