1.Повідай мені про мандри Душі Що соннеє тіло лишає: Будує мости у незнані Світи У чорні безодні пірнає… Але час вертатися із мандрів – і продовжити життя земне: Як Душа без тіла заблукає – тіло без душі помре… 2.Скажи - но мені – насправді ,чи ні Сам віриш у те ,що кажеш? Підвладні тобі і Простір, і Час Ти вільний ,неначе Орел в Небесах: В нетрях підсвідомості дорога, Та, яка нікуди не веде… Знай – тебе не вистачить надовго - Ми вже майже втратили тебе! 3. Мов шок електричний змусить битися серце, Мов блискавка Небо навпіл розірве… Як важко вертатись в покинуте тіло З безодні ,що майже ковтнула тебе…