ніякий ніж не гостріший ніж твої вуста, ти знову скажеш я тут, а очі і далі сміються скільки віри в мені та єхидні твої слова хай через них тисячі тобі в коханні клянуться
я один із слідів у пустелі твого єства один із тих що проходжали тут ще до мене вони похапцем пірнали у палаючість твого піска наповняли тобою легені сердце та вени