Я тут блукаю вулицями міста Я посміхаюся бо бачу місяць І це повітря, холодний вітер Не вистачає тільки слів щоб описати світ цей Поглянь у вічі вічності Торкнися вітру і взлети Ніби не ти, ти ніби дим Лети туди де сни де не один
А там безмежне поле квітів Давай лежати і дивитися як сонце світить Дай свою руку, відчуй моє тепло Ніби гарячого, зеленого чаю ковток Під цей біток, життя оживає рядок Я довго тримав це в собі настав час відкрити вікно Очі давно, не бачили свободи бо так холодно було У цій кімнаті А зараз щастя, а зараз радість А зараз ранок, і я літаю Не знаю скільки ще світити тут Та я живу, до неба здіймаючи руки