Знов мине, кохання мине, твоє мимохідне кохання мине Залишить воно мене тет-а-тет Покладе до рук моїх холодний пістолет. Нехай це буде малесенький кольт... Найдений в карманах одного із твоїх польт... Не хай це буде останній крок Тепер я - Будда, тепер я - Бог.
Але мені не бай.., але мені не байдуже, що ти Хотіла мені щось зробити... Оте перед тим, як я впевнено вирішив лоба собі прострілити. Але мені бай..., але мені байдуже, що... Тепер тебе зі мною не буде... Але мені байдуже every by... Тепер я - Будда!
А рожева помаранча у зеленому польті... Не занепадає духом, як я Як усілякі ті... - Ті, що даремно клянчать кольор у житті... А рожева помаранча,як ти - у зеленому польті....
А поки я разгадав загадкове небуття Вже декілька раз моє змінилось життя... На декілька губ, на декілька рук... І я неперевершено роблю новий рух. Я на впопіл ломаю свої почуття ... Щось таке пам`ятаю цікаве я . Щось таке кольорове спіткає мене, А може та і його, але мені все одне....
Тому що в сон мій - потрапив подих твій - Оберігає від різних потвор і від всіляких повій... Стон твій - рожевий сік... Я просинаюсь, і знову зникаю у Всесвіті між твоїх ніг... у Всесвіті між твоїх ніг... у Всесвіті між твоїх...
А рожева помаранча у зеленому польті... Не занепадає духом, як я Як усілякі ті... - Ті, що даремно клянчать кольор у житті... А рожева помаранча,як ти - у зеленому польті....
де ти не є, з ким ти не є ... мене захоплює ... поле твоє... рожевоє... мене охоплює...де ти не є, з ким ти не є ...