Цей світ – спокою, Був нам – стіною, Поки мали сил, Поки мали крил.
Відчай на яву, -- Поміч не знайду. Я не втратив мрій, Мій сон, перетворився в біль…
Страждання, благання – забудь своє вагання, Ми здатні, розбити, наш світ порожніх днів…
Мій сон осяє світ - тінь розтане, Залишивши тільки білий дим в твоїх очах . Мій Сон - Твій Біль Дозволь навік залишитися удвох В моєму сні .
Мій сон – твій біль, Як розірвать кайдани? Звільнить від слабкості думки?
…сон -- … біль, Страждання й щастя поруч, Мені долоню простягни…
Відчай на яву, -- Поміч не знайду. Я не втратив мрій, Мій сон, перетворився в біль…
Чому так легко вмерти? Чому так важко далі йти? Чому надії смертні? Чому думки такі страшні? Чому не хочу жити? Чому я знов лишаюсь сам? Мій страх! назад!. Нехочу жити так!
Пусті слова, Брудні діла, Охоплюють за сильно, Отруюють повільно.
Та вмить душа згасає, Все зло в себе вбирає. Куди від сліз тікати? Як нам дорогу віднайти?