Наше існування – немов хвороба, Ілюзію буття з’їдає втома. Близькі люди живуть самі собою, Шукаючи тебе лише для бою.
Кому я треба, коли навколо зрада. Кому я треба, на світ людей образа. Кому це треба, коли п’яний батько б’є дитятко, А згодом очманівши від отрути нарікає на власні муки; Коли дитину замикають в школі: вирішують за неї все, Крадучи в неї долю.
Кохання стало в нас товаром, Хто має гроші – його в нього навалом. Якщо є гонор і дешева пиха, У того не обличчя, а свиняча пика.
Кому це треба, кругом куча підарасів. Кому це треба, немає нації. Коли цураються своєї мови, Плюють в колодязі уроди
Шансон наркотики та блядство В нас тепер значне багатство. Кому це треба, скажіть нам, сучі гади, Коли нема поваги до звитяги…