Недоказаний міф у забутому місті По проспектах і стінах повільно тече Я ковтаючи дим, ти збираючи листя, Забуваємо все, пам’ятаємо все Тільки вечір вологий, як подих останній, На долоні малює повітряний рай Щось банальне і тепле, бо справді реальне Зашарілий такий, непроявлений слайд
Приспів: Давай я навчу тебе поганому – Купатись в вогні, водою дихати І серед зими цвісти тюльпанами, Святими до божевілля ліками Тримати вітри, зірками гратися Ходити по небу над туманами В одарі видінь не розчинятися, Давай я навчу тебе поганому
Білих клавіш пісні перелізуть на струни І навіки затягує відстань і час І столичний акцент, твої теплі парфуми У сніги, в павутину, у сяйво прикрас Окулярами скрию таємниці дорослі Пригорни мене міцно, моя самота Я ковтаючи дим, ти ковтаючи сльози Залишаємось жити в паралельних світах