Якщо щось роблю я вже, то так щоби на довго, Назбираю усього потроху й покладу на полку. Як порох, воно буде пилитися по троху Та і що з того, хай собі що хоче робить, Тільки не палило в мою сторону. Воно мене вже бісить, просто не люблю коли без толку хтось до мене лізе. А новеньку футболку, я не зміг вже відіпрати від іржавого заліза.
Просто так, усе ходить по колу. Знову голова болить і знову ноги голі. В полі, впала вже тополя. Не втрималась вона від тиску злої долі Зі всіх сторін давили, Вганяли свої кіхті. І знову вибори, і знову виграють як завжди найхитріші. А люди стали вже сліпими і ховаються в куточках ніби сірі миші. Тихіше і тихіше.
А все знову пробирається і по своїх місцях стає. Хтось прийшов, хтось пішов. Так в житті буває. час покаже кажеш, так час покаже, хто з тобою буде, а хто не на довго. За таких умов будемо старатися Іти надовго ми з тобою. В холоді і в пеклі. Будемо триматись міцно, Але все одно в'язати петлі. Все одно летіти буде дорога посуда. І нас вже не розлучить навіть ніяка простуда. Інколи ми будем вперті, Але вже не розійдемся навіть після смерті. Щось тримає нас, ніби пару той повільний вальс.