Всі сніги чомусь непомітно взяли і скресли, Навіть не пояснивши повністю дивний вчинок, Ні тобі аргументів, ні доказів, ні причини, Ані сповіщень, записок чи есемески.. В тілі тремтіння, слабкість і якось млосно, Кожен ліхтар самотньо вдихає вЕсну, Кожна калюжа дивиться в небо плесом, Й Ти серед всіх цих змін помічаєш осінь. Вечір бульваром гуляє. В кишенях руки Бісики у очах і юнацький запал, З даху сміливо зриваються зграйки крапель…
Щастя не оплатити й мільярдом рупій… (by Лєнка Колесник)