Минають дні, та осінь настає І ми побачимо, себе серед хмар, Але печаль, ніяк не мине. Не вистачає мені тебе! Але не плач, на цьому світі ще я є Тобі лиш треба, повірити у це. Коли сумуеш, сумує і земля І настає, хвилина мовчання.
Пройшла хвилина, а може і життя Пройде година, та зникне вся земля. Давай залишим хоча б той мирний край... Давай залишим, наш маленький рай. Нема нас більше, спогадів нема. І хмар все більше, чорні як земля. Поглянь у вічі і мені скажи, Чи хочеш ти, такого життя?