Ти бачиш людей мільйони Розходишся з ними в шляхах, I погляд на тих незнайомих , Це спроба змінити їх шлях, Щодня ти приходиш крізь сотні, Розгублених часом облич Ти бачиш лиш те що назовні Не бійся , у очі вдивись
Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе? Хотілося б більше сказати тобі , незнайоме лице . Пройдеш , не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш , Твій шлях, ти ідеш ти такий не один , ти шукаєш мене , мене
Шукаєш в людських ти безоднях , Вдивляєшся лиш в пустоту Щоразу десь осторонь пройдеш Й не бачиш душі ти красу.
Моє серце , сонце моє, ти є сила моя й воля Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все