Ти бачиш людей мільйони Розходишся з ними в шляхах. І погляд на тих незнайомих Це спроба змінити їх шлях.
Щодня ти проходиш крізь сотні Розгублених часом облич Ти бачиш лиш те що назовні Не бійся, у очі вдивись
Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе? Хотілося б більше сказати тобі, незнайоме лице. Пройдеш, не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш, Твій шлях, ти ідеш ти такий не один, ти шукаєш мене, мене.
Шукаєш в людських ти безоднях, Вдивляєшся лиш в пустоту. Щоразу десь осторонь пройдеш Й не бачиш душі ти красу.
Моє серце, сонце моє, ти є сила моя й воля Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все Незнакомец
Ты видишь людей миллионы Расходишься с ними в путях. И взгляд на тех незнакомых Это попытка изменить путь.
Ежедневно ты проходишь сквозь сотни Растерянных время лиц Ты видишь только то наружу Не бойся, в глаза вглядись
Что я напишу в воображении когда впервые вижу тебя? Хотелось бы больше сказать тебе, незнакомый лицо. Пройдешь, не заметишь мой взгляд и так сто раз пройдет, Твой путь, ты идешь ты такой не один, ты ищешь меня, меня.
Ищешь в человеческих ты безднах, Вглядываешься лишь в пустоту. Всякий где-то в стороне пройдешь И не видишь души ты красоту.
Мое сердце, солнце мое, ты сила моя и воля Отдай мне свое сердце - я тебе все