Ти бачиш людей мільйони Розходишся з ними в шляхах. І погляд на тих незнайомих Це спроба змінити їх шлях.
Щодня ти проходиш крізь сотні Розгублених часом облич Ти бачиш лиш те що назовні Не бійся, у очі вдивись
Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе? Хотілося б більше сказати тобі, незнайоме лице. Пройдеш, не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш, Твій шлях, ти ідеш ти такий не один, ти шукаєш мене, мене.
Шукаєш в людських ти безоднях, Вдивляєшся лиш в пустоту. Щоразу десь осторонь пройдеш Й не бачиш душі ти красу.
Моє серце, сонце моє, ти є сила моя й воля Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все